Послання Заступника Міністра п. Константиноса Власиса з нагоди відзначення Всесвітнього Дня Грецької Мови

День торжества Грецької Мови покликаний служити не простим нагадуванням про безперервну тяглість нашої мови у часі, але і визнанням її позачасового внеску у формування глобального світу. Саме у цьому визнанні полягає суть запровадження щорічного відзначення цього Дня.  
Грецька Мова існує вже понад п’ять тисячоліть, починаючи від її первісної ранньої форми, близько 3000 років до н.е., до сьогодні. Попри численні корегування, яких вона зазнала упродовж віків, вона залишається тією ниткою, яка поєднує віхи тисячоліть у цілісну історичну часову послідовність.
Її історичність сягає такої глибини у часі, що за нею безапеляційно визнають першість мови, яка першою закодувала найвищі лексичні референції як щодо абстрактних, так і щодо технічних понять, запровадила вселенські цінності, заклала підвалини та сформувала концептосферу західної цивілізації. Французька вчена-філологиня та елліністка Жаклін де Ромійї вважала, «що якби Греція попросила вилучити з нашої мови грецькі слова, які вона нам позичила, західна цивілізація зазнала б краху». Цей резерв для нашої країни є непорушним примножувачем м’якої, але структурної сили.
Грецька Мова – це почуття. Вона нерозривно пов’язана з грецькою національною ідентичністю, серцем та розумом греків, які через її слова пізнали магію вираження свого багатого душевного світу. У її словах вони знайшли спосіб консолідуватися у часі та творити. Грецька Мова є мовою поетичною. По праву Греція була вшанована та пишається двома Нобелівськими преміями, подарованими їй Георгіосом Сеферисом та Одисеасом Елітисом, які поєднували слова дивовижним чином у неймовірні образи.
Це мова Діонісіоса Соломоса, який подарував нам гімн «до Свободи», наш Національний Гімн. Вшановуючи кожного року 9 лютого пам'ять нашого національного поета, ми згадуємо його слова: «Хіба можу я думати про щось інше, окрім свободи та мови».
Прекрасне знання італійської мови та довгий час перебування в Італії не завадили оповідуванню його почуттів, мовного та життєвого досвіду грецькою мовою. Це - оповідування, яке наклало свій відбиток на народження сучасної Греції. Мільйони греків та численні філелліни по всіх куточках світу сьогодні є живим прикладом його неповторної чарівності.
Проте, риса, яка робить нашу Мову унікальною – це образ життя. Греки у своєму намаганні інтерпретувати світ створили слова, які мають властивість наділяти смислом буття, давати визначення реальному, такому, що існує, але й трансцедентному, такому, що є поза досвідом людини. Слова, які точно відтворюють дискретні, самостійні поняття, ідеї та цінності. Демо-кратія, Філо-софія, Діа-лог, Благо-діяння*. Ця риса характерна для Грецької Мови упродовж усього її історичного шляху.
За посередництва Грецької Мови, мови Євангелія та текстів Отців Церкви, поширилося та продовжує передаватися і сьогодні, вселюдське послання Істини, Віри, Любові та Миру.
«Від часів, коли говорив Гомер, до сьогодення ми говоримо, дихаємо та співаємо тією самою мовою», пише Георгіос Сеферис, коротко та образно передаючи позачасовий характер, емоційне багатство та бачення життя та розуміння суті, відображені у Грецькій Мові. Її викладання є обов’язком усіх нас задля збереження та поширення грецької Культури.
Константинос Власис

*Українське слово «благодіяння» теж має грецьке походження, це семантична калька грецького Αγαθο-εργία, яке утворене з двох слів: αγαθό «благо» та έργο «дія, праця» (прим